8 травня 2015 року
Пам'ятаємо великий подвиг свого народу!
Травневі свята ... З них 9 травня – самий, мабуть, очікуваний, яскравий, світлий – у чомусь, як Новий рік.
– Коли був школярем, ще у Слов'янську, у цей день з’являвся особливий, святковий настрій, бо батько одягав нагороди, всі йшли на традиційну зустріч на центральну площу міста, де збиралося багато ошатних, красивих людей, на піджаках сяяли ордени і медалі. Потім святкували вдома: приходив мамин брат зі своєю родиною – льотчик, учасник бойових дій під час Великої Вітчизняної війни, – і це було найголовнішою подією 9 травня: спогади, жарти, веселощі. Усі чоловіки у сім'ї мали відношення до війни. Не повернувся з фронту мамин батько...
У студентські роки на факультеті університету запам'яталося святкування 25 річниці Дня Перемоги у 1970 році. 9 травня того року було таким же яскравим травневим святом, як тоді, вдома... Дуже багато співробітників, викладачів мали безпосереднє відношення до Великої Вітчизняної війни. У 70-ті роки минулого вже століття їм було стільки ж років, скільки мені зараз, і протягом наступних кількох років вони завершили свою трудову кар'єру.
– А мій прадід у чині полковника пройшов весь Кавказ і, за його розповідями, здавалося неймовірним, які випробування можуть переносити люди. Ось вони, справжні супергерої без суперздатностей, але з неймовірною готовністю переносити, здавалося б, неможливе! Дідусь, який у той час був ще зовсім малим і зеленим, допомагав фронту, доглядаючи за військовою кіннотою. Він говорив, що вся та дисципліна і відповідальність залишилася на все життя...
Коли ми з Галею працювали в архіві над матеріалами до 70-річчя Перемоги, коли переглядали особисті справи співробітників факультету повоєнних років, нас переповнювало почуття захоплення тим, наскільки їх життя було насичене найрізноманітнішими подіями, драматизмом, серйозними випробуваннями. Особливе місце в біографії багатьох займає Велика Вітчизняна війна.
МИ ПАМ'ЯТАЄМО ЇХНІ ІМЕНА!
|
Микола Федорович Богатов У 1953-1960 р.р. – ректор Харківського державного педагогічного інституту іноземних мов імені Н.К. Крупської, в 1960-1970 рр. – декан факультету іноземних мов у складі ХДУ імені А.М. Горького. Під час війни служив піротехніком польового артилерійського складу, пройшов Південний, Північнокавказький, І Український фронти, був у складі Центральної групи військ. |
Найбільше ветеранів Великої Вітчизняної війни у ті роки працювало на кафедрі німецької мови (зараз кафедра німецької філології та перекладу), що здається цілком зрозумілим. Усі вони були прекрасними викладачами, які передали свій досвід і знання не одному поколінню студентів-випускників.
Марина Наумівна Горер |
Олександр Степанович Драчук |
Василь Миколайович Молодець |
Самуїл Якович Камінкер |
Павло Андрійович Багрінцев |
Григорій Іванович Босняцький |
На кафедрі англійської філології працювали прекрасні фахівці, знавці мови, учасники та ветерани Великої Вітчизняної Війни.
Белла Аронівна Зільберборд |
Володимир Іванович Безуглий |
Дмитро Васильович Меняйло |
Лев Самойлович Грінберг |
Борис Семенович Хаймович |
Своїх героїв – ветеранів Великої Вітчизняної Війни чудово пам'ятає колектив кафедри романської філології та перекладу.
Ольга Андріївна Гальперіна |
Антоніна Семенівна Мясникова |
Лідія Миколаївна Мацкова |
Учасники Великої Вітчизняної Війни працювали і на кафедра англійської мови.
Валентина Опанасівна Балуєва |
Зоя Миколаївна Липко |
На кафедрі німецької та французької мов багато років викладав німецьку мову, а потім і завідував кафедрою учасник і ветеран Великої Вітчизняної Війни
Олексій Степанович Калініченко
доцент, кандидат філологічних наук
Під час війни – стрілець 169 запасного стрілецького полку.
Сумно, але сьогодні ми можемо особисто привітати тільки Зою Миколаївну Липко та Олексія Степановича Калініченко з 70-річчям перемоги у Великій Вітчизняній війні і побажати їм міцного здоров'я ще на багато-багато років!
Сергій Мащенко – Галина Золотарьова