Наукова діяльність

Наукові школи факультету іноземних мов поєднують класичні та інноваційні підходи до релевантних об’єктів аналізу: мовних явищ, перекладу, літератури, формування мовленнєвих навичок тих, хто вивчає мову. Традиції факультетської науки сягають своїм корінням до праць найвидатнішої постаті вітчизняної філології, професора Харьковського університету О.О. Потебні.

У різні роки після приєднання інституту іноземних мов до Університету на факультеті працювали відомі вчені: проф.Фінкель О.М.(теоретик українського перекладознавства),проф. БаранцевК.Т. (автор першого англо-українського фразеологічного словника), доц. Б.Й. Роговська та Б.С. Хаймович (дослідники граматичної будови англійської мови), доц. Є.П. Март’янова (дослідник українсько-французьких відповідностей), проф. Прокопчук О.О. (спеціаліст із синтаксису німецької мови) , проф. Дородних А.Г. (розробник питань соціо- та комунікативої лінгвістики), проф. Ейгер Г.В. (перекладознавець, психолінгвіст, дослідник питань мовної свідомості та лінгводидактики). Їхні роботи сформували базу для розвитку сучасної філологічної думки.

Сучасним пріоритетом факультетської науки є спрямованість у річище поліпарадигмальності: когнітивно-дискурсивної парадигми, яка розширює межі лінгвістичного наукового пошуку, запроваджуючи когнітивний, дискурсивний та мультмодальний виміри аналізу; нових підходів до аналізу перекладацької діяльності; багатовимірність підходів до літературного тексту; екологічний принцип, вживаний до мовних, мовленнєвих явищ. У перспективі очікується активізація роботи наукових шкіл факультету іноземних мов у міжнародних проектах, публікація результатів досліджень у виданнях, що індексуються провідними наукометричними базами світу, впровадження результатів досліджень у розробку новітніх методик навчання іншомовної комунікації та перекладу.

Спрямування наукових досліджень факультету є таким:

I. Лінгвістичні студії

-когнітивно-дискурсивний аналіз і еволюція комунікації

-абстрактна та історична концептологія, маніпуляції свідомістю у ЗМІ та інтерсеміотика

-лінгвопрагматика німецько- та англійськомовного дискурсу

-когнітивний аналіз вербально-невербальної комунікації

-смислотворення у дискурсі: еколінгвістичний підхід

-функціонально-комунікативна стилістика тексту

-теорія дискурсивної взаємодії різних кодових систем

-комунікативно-дискурсивні студії

-лінгвосинергетика, прагмастилістика та лінгвопоетика дискурсу

II. Перекладознавчі студії/Методика навчання перекладу

-перекладознавство

-методика навчання перекладу

III. Літературознавчі студії

IV. Лінгводидактичні студії

V. Сходознавчі студії

Лінгвістичні студії

Науковий напрям когнітивно-дискурсивного аналізу і еволюції комунікації створена у 1990-х роках в Харківському університеті професором, академіком АН ВШ України
І.С. Шевченко. В рамках школи розвиваються актуальні наукові напрямки: історична лінгвоконцептологія і концептологія культури, історична прагмалінгвістика і дискурсологія, когнітивна прагматика, політична дискурсологія, лінгвосеміотика мультимодальних дискурсів.

Серед основних наукових досягнень у межах проекту «Лінгвокультурні концепти та їхня еволюція в англійській мовній картині світу» засновано лінгвістичну теорію еволюції концептів, вперше в світовій науці обґрунтовано і практично виявлено еволюцію концепту ЧАС в англомовній картині світу. У межах проекту «Історична динаміка мовленнєвого акту і дискурсу» розроблено прагмалінгвістичну теорію мовної еволюції і вперше схарактеризовано історичну динаміку прагматики англійського питального речення, історичний розвиток окремих типів мовленнєвих актів в англійській та німецькій мовах. У межах проекту «Політична лінгводискурсологія» висвітлено президентську риторику Дж Буша (мол.) і Б. Обами. У межах проекту«Смислотворення у мультимодальних дискурсах» засновано когнітивно-дискурсивну лінгвосеміотичну теорію кіно, з’ясовано механізми актуалізації негативних емоцій в англомовному кінодискурсі та вперше виявлено стратегії і тактики зміни комунікативних ролей у сучасному англомовному кінодискурсі.

Науковцями школи опубліковано більше 400 наукових праць. З 2010 р. видається заснований і редагований проф. І.С. Шевченко міжнародний фаховий електронний збірник наукових праць «Сognition, communication, discourse». Проф. І.С. Шевченко нагороджена почесним знаком Академії педагогічних наук України «К. Ушинський».

Науковці школи підтримують наукові зв'язки з інститутами НАН України, НАН Вірменії та РАН, університетом Св. Климента Охридського (Болгарія), Тартуським університетом (Естонія), Ягелонським університетом (Польща), університетами Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Іспанії, Словаччини, США. За роки існування школи захищено 4 докторських та 27 кандидатських дисертацій. Зараз в рамках цього напрямку працюють 4 доктори наук і 16 кандидатів наук.

З 2012 р. у якості відгалуження харківської школи когнітивної комунікативістики І.С. Шевченко на базі кафедри англійської філології почала розвиватися школа Є.В. Бондаренко, яка концентрується на проблемах когнітивної лінгвістики, а саме: абстрактної та історичної концептології, маніпуляцій свідомістю у ЗМІ, та інтерсеміотики. У межах школи розроблено сучасну когнітивну теорію картини світу, виопрацьовано методику матричного моделювання абстрактних концептів, створено номенклатуру та розкрито механізми типових засобів керування масовою свідомістю у ЗМІ, розроблено новий напрям меметики (теорії мемів), формується методологічна база для новітніх інтерсеміотичних досліджень інтегрованих (мультимодальних) текстів. За останні роки опубліковано 5 розділів у колективних монографіях, із них 1 розділ – у фундаментальній колективній монографії провідного світового видавництва в галузі лінгвістики (JohnBenjamins, Амстердам/Філадельфія). На останньому етапі публікації знаходиться стаття у колективній монографії в іншому провідному видавництві (PeterLang, Німеччина/Польща). У лютому 2020 р. опубліковано статтю у престижному журналі OpenJournalofModernLinguistics з реєстру WebofScience, яка користується великою популярністю серед науковців (за 3 місяці набрала понад 400 переглядів та завантажень). За роки існування захищено 2 кандидатських дисертації.

Іншим відгалуженням є напрям лінгвопрагматики німецько- та англійськомовного дискурсу,очолюваний докт. філол. наук. проф. Безуглою Л.Р., який поглиблює наукове знання у рамках теорії мовленнєвих актів і теорії імплікатур, інтегруючи їх із дискурсологією, історичною лінгвістикою, лінгвопоетикою і транслятологією.

У 2007-2020 рр. під керівництвом професора Л. Р. Безуглої захистили кандидатські дисертації 14 науковців. Результати досліджень презентовано у колективній монографії (Від слова до діла: лінгвопрагматика дискурсу : колективна монографія / [Артеменко Ю. О., Безугла Л. Р., Бєлозьорова О. М. та ін.] ; за заг. ред. Л.Р.Безуглої. Вінниця : Нова Книга, 2020. С. 16–75). Загалом дослідниками опубліковано близько 500 наукових праць.

Основні здобутки школи полягають у розвитку лінгвопрагматики в напрямку зближення з дискурсивним аналізом. Зокрема, Л. Р. Безуглою розроблено типологію мовленнєвих актів за критерієм способу вираження та типології імплікатур за мовним і мовленнєвим критеріями, її учнями (С. І. Криворучком, О. Ю. Малою, О. М. Новіковою, Н. В. Говорухою, І. М. Панченко, О. М. Бєлозьоровою, В. М. Шевченко, О. О. Пономаренко,Ю. О. Артеменко, Т. С. Юшиною, М. О. Сидоровою, В. О. Остапченко, З. В. Бандурко, М. Г. Сушко-Безденежних) досліджено окремі види мовленнєвих актів у різних дискурсах, прагмадискурсивні властивості висловлень;категорію імпліцитності та перлокутивності.

З 2000 року працює наукова школа когнітивного аналізу вербально-невербальної комунікації, очолювана докт. філол. наук, проф. А.П. Мартинюк. Науковці школи опікується питанням, у якому відношенні перебувають мова і наш мозок / тіло, метальна система (розум) і світ навколо нас, і, головне, як людина досягає розуміння іншої людини і впливає на іншу людину у комунікації. Найбільш суттєвим результатом є обґрунтування поняття комунікації як інтерсуб’єктивної взаємодії, що активує паралельні ментальні структури/процеси, які перетікають одне в одного і поєднують усвідомлюване з неусвідомлюваним: а) перцепцію (фокусування уваги, сприйняття вербально-невербальної дії (насамперед, ступеня узгодженості між словом і мімікою / мовою тіла), а також сприйняття поточного фізичного і соціально-культурного контексту комунікації, у який включена комунікативна дія); б) афект (емотивне віддзеркалення емоційних станів співбесідника у власних емоційних станах, інтуїтивне зчитування інтенцій, формування інтуїтивних інференцій, налаштовування на респонсивну дію); в) когніцію (раціональне мислення на базі пропозиційних структур);г) волевиявлення (прийняття свідомих рішень, планування свідомої респонсивної дії).

Науковим колективом опубліковано близько 300 наукових праць, у тому числі «Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики», 9 монографій та розділів в колективних монографіях, у тому числі 2 у зарубіжних виданнях, одне з яких індексується SCOPUS, 4 статті у виданнях, що входять до Web of Science. Науковці школи регулярно беруть участь у зарубіжних наукових конференціях за фахом.

За роки існування школи захищено 1 докторську та 23 кандидатських дисертації. Наразі в рамках школи працює 1 доктор наук, 10 кандидатів наук та 2 аспірантів. Науковці школи підтримують наукові зв'язки з науковцями факультету англійської філології Жешувського університету (Польща), філологічного факультету Ягеллонського університету (Польща), інституту філософії та семіотики Тартуського університету (Естонія), філософського факультету університету св. Кирила і Мефодія в Трнаві (Словаччина).

З 2015 року на факультеті іноземних мов працює наукова школа Смислотворення у дискурсі: еколінгвістичний підхід, яку очолює проф. О.І. Морозова. Пріоритетними тематичними напрямами є еколінгвістика, мультимодальна лінгвістика, медіалінгвістика та політична лінгвістика. У руслі наукової школи виконується держбюджетна тема факультету іноземних мов "Еколінгвістичний підхід до аналізу германських мов та процесу їх навчання у закладах вищої освіти України" (2019-2021 рр.), у розробці якої беруть участь представники школи – проф. Морозова (відповідальний виконавець) і її аспіранти. Це дослідження спрямовано на подолання розриву між теоретичним екологічно спрямованим дослідженням мови і практикою викладання останньої. Представники школи щорічно беруть участь у наукових конференціях, у тому числі, за кордоном (у 2019 р. двоє науковців взяли участь у конференції з еколінгвістики в Данії). Проф. О.І. Морозова й асп. Я.В. Верменич є учасниками міжнародного наукового проєкту Erasmus+ «Розвиток потенціалу підготовки вчителів іноземної мови як шлях до впровадження багатомовної освіти та європейської інтеграції в Україні» (2019-2021 рр.), у межах якого, зокрема, розробляються лекційні курси з еколінгвістики для магістрів і докторів філософії. За останні три роки вийшла публікація, що входить до наукометричної бази Scopus, дві – WebofScience та п’ять – IndexCopernicus. Проф. Морозова входить до складу редколегії зарубіжного журналу LegeArtis- Languageyesterday, today, tomorrow, який індексується у WebofScience. Наукову школу сьогодні представляють 1 доктор наук, 4 кандидати наук та три аспіранти.

Наукова школа функціонально-комунікативної стилістики тексту створена в Харківському університеті зусиллями докт. філол. наук, проф. та завідувача кафедри англійської філології, академіка НАН ВО України В.О. Самохіної. В рамках школи розвиваються такі наукові напрямки, як теорія та аналіз дискурсу, теорія комічного, теорія інтертекстуальності. Серед основних наукових досягнень ‒ дослідження карнавального комунікативного простору Великої Британії та США, зокрема сучасних засобів комічного; розгляд комунікативних та когнітивних аспектів інтертекстуальності в англомовному дискурсі; аналіз проблем лінгвоекології.

За роки існування школи аспірантами професора Самохіної В.О. захищено 15 кандидатських дисертацій. Науковцями школи опубліковано понад 500 наукових праць, серед яких 7 одноосібних та колективних монографій. Зараз школа функціонально-комунікативної стилістики тексту розвивається її головою проф. Самохіною В.О. та 15 кандидатів наук, які працюють на кафедрі англійської філології, інших кафедрах Харківського національного університету та в інших ВНЗ України та зарубіжжя (Велика Британія).

Розвиток теорії дискурсивної взаємодії різних кодових систем започатковано на факультеті докт. філол. наук, проф. Солощук Л.В. Загальна теорія дискурсу поглиблюється новою концепцією, яка обґрунтовує невід’ємність урахування комунікативних засобів спілкування різнорідної знакової природи (вербальної та рухово-голосової) для всебічного аналізу різних типів дискурсу.

Науковці (проф. Солощук Л.В. та 9 кандидатів наук, що захистили дисертації під її керівництвом) розробляють проблеми, пов’язані з невербальними аспектами, які є задіяними у процесі комунікації і значно впливають на її перебіг. Це стосується різних типів дискурсу: ділового, парентального, матримоніального, дитячого, включаючи дискурс сіблінгів, казкового тощо. Невербальний чинник враховується як такий, що впливає на прояв авторитарності та домінантності у процесі комунікації, дозволяє розширювати арсенал маніпулятивного впливу на адресата, проявляється у міжкультурній комунікації, варіюється при зміні соціальних ролей дискурсивної особистості. Поняття «дискурсивна особистість», уведене у обіг у процесі розвитку цього напряму досліджень, отримало визнання і розвивається у працях українських лінгвістів.

Результати розробки теорії дискурсивної взаємодії різних кодових систем відображено у чисельних статтях, доповідях та тезах конференцій різного рівня (включаючи міжнародні), у монографіях тощо, з яких 2 міжнародні («Теоретичні та практичні аспекти сучасної науки: досвід країн Європи та ЄС», Baltija Publishing, Рига, Латвія;  «Cognition in context. New insights into language, culture and the mind», Peter Lang GmbH, Берлін, ФРН.

Напрям комунікативно-дискурсивних студій, очолюваний докт. філол. наук, доцентом Фроловою І. Є. розробляє широке коло питань, пов’язаних з вивченням когнітивних, комунікативно-прагматичних, мовно-мовленнєвих та культурологічних аспектів вербальної комунікації та перекладу в діяльнісному ключі.

За цією тематикою під керівництвом Фролової І. Є. відбувся захист 14 кандидатських дисертацій. За темою дослідження опубліковано 30 статей у фахових виданнях України, 1 одноосібна монографія, 4 розділи колективних монографій, виданих в Україні, розділ колективної монографії, виданої за кордоном, тези 57 доповідей на наукових конференціях.

З 2002 р. існує напрям лінгвосинергетики, прагмастилістики та лінгвопоетики дискурсу, під керівництвом докт. філол. наук, проф. Л.С. Піхтовнікової. У дослідженнях напряму враховується принцип нерозривної єдності стилістики і прагматики у світлі лінгвосинергетичної парадигми. Стилістичні і прагматичні характеристики тексту / дискурсу розглядаються у взаємній обумовленості, що є природно синергійним і таким, що може відокремлюватися одне від одного лише умовно. Згідно з синергетичною парадигмою лінгвістичні системи (мова, жанр, дискурс), знаходячись у стані нерівноваги, самоорганізуються параметром порядку під впливом атракторів (інтенції комунікантів, автора тексту, екстралінгвальні умови) та репелерів (норми, традиції, мовні конвенції). У цих межах вивчається художній дискурс (повчальні, драматургічні жанри, новела, детектив), публіцистичний, науковий, політичний дискурси). Основні здобутки досліджень відбито в 16 кандидатських дисертаціях, опубліковано 12 монографій, зокрема колективна «Синергетика в филологических исследованиях» (2015 р.), у 2016 році започатковано конференцію «Синергетика у філологічних дослідженнях».

Перекладознавчі студії/Методика навчання перекладу

Незважаючи на те, що профільна кафедра з підготовки перекладачів з’явилася в Харківському університеті ще в 1975 році, перекладознавство як самостійна наукова галузь стало формуватися тільки після отримання свого власного наукового шифру (10.02.16) на початку 2000-х років.

В результаті довгої та кропіткої роботи в 2014 році О.В. Ребрієм було захищену першу докторську дисертацію «Теорія перекладацької творчості у мовному, текстуальному та діяльнісному вимірах». Ця подія дозволила відкрити на факультеті іноземних мов аспірантуру з перекладознавства, три випускники якої вже захистили свої кандидатські дисертації за цим фахом.

У 2018 р. кафедра теорії та практики перекладу англійської мови була перейменована на кафедру перекладознавства і отримали ім’я видатного перекладача-поліглота Миколи Лукаша.

Починаючи з 2005 року кафедра проводить міжнародні конференції з питань теорії, історії та методики навчання перекладу, які привертають увагу провідних фахівців галузі не тільки в Україні, а й за кордоном.

Напрям методики навчання перекладу як спеціальності створений з ініціативи докт. пед. наук, проф. Л.М. Черноватого у 2000 році й очолюється ним. Досліджуєтсья склад фахової компетентності перекладача, а також змісту формування її білінгвальної, екстралінгвістичної, перекладацької, особистісної та стратегічної субкомпетентностей.

Серед головних наукових досягнень – визначення психологічного змісту міжмовного перекладу та його операційного складу; встановлення особливостей формування білінгвальної компетентності майбутніх перекладачів; визначення складу екстралінгвістичного компонента фахової компетентності перекладача, зокрема, його фонових та предметних знань; розробка методики навчання розпізнавання імплікатур тексту оригіналу та способів їх передачі в тексті перекладу; розробка методики навчання усного перекладу з опорою на систему перекладацького скоропису; розробка системи оцінювання усного та письмового перекладу.

Науковцями школи опубліковано 3 монографії, більше 500 наукових статей (в тому числі, у закордонних та індексованих виданнях), 5 підручників і 16 посібників з грифом МОН. За роки існування захищено 2 докторські та 7 кандидатських дисертацій.

Літературознавчі студії

З 2014 року розвивається напрям Художні феномени в історії та сучасності. Науковцями вивачається функціонування національної моделі світу у творчому доробку письменників франкомовної, іспаномовної та італомовної літературної традиції. специфіка лінгвокогнітивних механізмів формування образного простору франкомовного, іспаномовного та італомовного художнього тексту у світлі когнітивно-дискурсологічного та лінгвопоетологічного підходів. Науковцями школи розглядаються питання національної самобутності іспаномовних і франкомовних латиноамериканських письменників, міфопоетичної своєрідності творчості іспаномовних і франкомовних авторів, поетикальні властивості фікційних і нефікційних творів французьких та італійських авторів, проблеми пам’яті та ідентичності крізь призму літературного доробку франкомовних, іспаномовних та італомовних авторів, жіночої суб’єктивності з позицій феміністичної критики. Розробка тематики ведеться спільноз науковцями Інституту філософії та психології (Париж, Франція), Університету Париж Нантер (Париж, Франція), Університету Палермо (Палермо, Італія), Університету Парми (Парма, Італія), Католицького університету Ружомберка (Ружомберк, Словаччина). За роки існування школи захищено 1 докторську та 7 кандидатських дисертацій. У межах школи працює 2 доктори наук та 12 кандидатів наук. З 2018 року наукову школу очолює докт. філол. наук, проф. Черкашина Т.Ю..

Лінгводидактичні студії

У 2002 році зусиллями заслуженого працівника освіти, докт. пед. наук, проф. Пасинок В.Г. було засновано напрям методики навчання іноземних мов і педагогіки вищої школи, очолюваний нею і донині. Цей напрям відповідає за розробку інноваційних підходів у лінгводидактиці та їх упровадження в практику викладання іноземної мови у середній та вищій школах.

Завдяки заснуванню кафедри методики та практики викладання іноземної мови (завідувач канд. філол. наук, доц. Птушка А.С.) питома вага організації заходів для обміну науково-методичним досвідом (конференції, семінари, майстер-класи) значно зросла. За час існування напряму було проведено більше 50 наукових і науково-методичних конференцій, понад 40 студентських конференції та 80 методичних семінарів. Видано понад 70 наукових збірників (тези доповідей на конференціях, статті студентів).

Основні здобутки напряму –видання навчально-методичних посібників для середньої та вищої школи. Окрім цього, опубліковано понад 500 статей з питань методики навчання іноземних мов.

Сходознавчі студії

Разом із заснуванням кафедри східних мов та міжкультурної комунікації у 2015 р. , (очолюється канд. філол. наук, доц. Віротченко С.А.) на факультеті почалася активна розробка проблем сходознавства в аспектах функціонально-комунікативної та компаративної лінгвістики, лінгвокультурології, літератур країн Сходу, перекладу та методики викладання китайської й арабської мов.

З 2017 р. працівниками кафедри східних мов та міжкультурної комунікації було захищено 2 кандидатських дисертації за тематикою напряму. Започатковано проведення щорічної всеукраїнської науково-практичної конференції «Питання Сходознавства в Україні». Створено студентський науковий гурток «Popular science: orientalism» («Популярна наука: сходознавство»). Налагоджено міжнародну співпрацю з представниками партнерського Аньхойського університету, іншими університетами КНР, у планах розширення меж співпраці з представниками університетів Східних країн (Сирії, Марокко, Єгипту).