RSS FeedАнонси

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 24

14 грудня 2022 року

Наукові круглі столи «Про переклад і не тільки»

З нагоди 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна оголошує проведення наукових круглих столів «Про переклад і не тільки».

Григорій Савич Сковорода – видатний український філософ, теолог, письменник, поет і перекладач, чиє ім’я нерозривно пов’язано з Харковом і Слобожанщиною. Тут Сковорода провів багато років, тут він і помер 29 жовтня 1794 року в селі Пан-Іванівка, яке нині носить його ім’я – Сковородинівка. У Сковородинівці донедавна був розташований Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, зруйнований внаслідок обстрілу рашистськими військами в ніч проти 7 травня 2022 року. Втім, загарбникам-дикунам варто пам’ятати, що культура не тільки матеріальна, а й духовна, а людську пам'ять важче зруйнувати, ніж пам’ятник із найтвердішого граніту.

Григорія Сковороду можна по праву вважати одним із перших українських перекладознавців, хоча коло його філологічних інтересів було значно ширшим. Перебуваючи ймовірно під впливом ідей Цицерона, якого Сковорода називав «найкращим майстром слова у самих латинян», він залишив по собі надзвичайно цікаві й на диво актуальні роздуми стосовно розуміння шляхів перекладу і дій перекладача. Так, у примітці до перекладу оди новолатинського поета Синдронія Гозія Сковорода пише: «Цю оду я не переклав, а витлумачив. Перекладач ставить слово замість слова, як зуб замість зуба, а тлумач, як ніжна годувальниця, кладе в рот своєму годованцеві розжований хліб і сік мудрості». У власних перекладах український філософ виступав саме тлумачем, ставлячи ідею над змістом і тим більше над формою (не варто забувати, що в Європі в цей час панували les belles infidels!), тобто переклад для нього – це скоріше переспів, інтерпретація й імпровізація, переклад – це саме уособлення творчості. Буквально повторюючи за Цицероном, Сковорода описує один із результатів своєї перекладацької праці як «книжечку, протолкованную здешним наречием», в якій «переведены не слова ея, но мыслы».

Переосмислюючи, у свою чергу, філософську, наукову й літературну спадщину нашого великого земляка, відомого своїми парадоксами й афоризмами, ми пропонуємо такі напрямки дискусії:

(1) Філософська концепція перекладу. Гаслом дискусії є постулат Сковороди про єдність трьох світів і двох натур, що утворюють особливу філософську картину світу, в якому все, що відбувається, пов’язано безперервним причинно-наслідковим ланцюгом. Трьома світами мислителя є макрокосм, або Всесвіт, мікрокосм, або людина, і світ символічної реальності, який їх об’єднує. Двома ж натурами будь-якого явища є матеріальна та ідеальна, а його пізнання є рухом від матерії до духу, або, як сказали би ми у випадку перекладу, від форми до змісту, а від змісту до духу (себто, функції), що і створює головну мету та зміст філософської науки.

Доповідачі: доктор філологічних наук, професор Ребрій Олександр Володимирович «Теорія перекладацької творчості у дзеркалі філософії: від пізнання себе до вдосконалення світу»; доктор філологічних наук, професор Дорофеєва Маргарита Сергіївна «Когнітивний трансфер у синергетиці перекладу: переклад у собі й для себе?»; доктор філологічних наук, професор Засєкін Сергій Васильович «Філософські питання етичної взаємодії перекладача та штучного інтелекту».

Круглий стіл відбудеться 15 грудня о 18 годині за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/9759438060?pwd=NEh0QmN4Z2sxVkhIb2l0d3c3cWlaZz09

Ідентифікатор конференції: 975 943 8060

Код доступу: 241515

(2) Культурологічна концепція перекладу. Гаслом дискусії є перший рядок відомого вірша Сковороди «Всякому місту – звичай і права», який традиційно тлумачать як соціально-політичну сатиру, що засуджує моральні вади суспільства. Але водночас, цей вірш, сповнений точних і конкретних образів і картин живої дійсності, є своєрідним гімном життєвого розмаїття, одним із джерел якого завжди був і залишається переклад.

Доповідачі: доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна: «Лінгвокультурні моделі світобачення і переклад»; доктор філологічних наук, професор Ткачівська Марія Романівна Мовно-культурний код – ключ до осягнення ментальності нації (на прикладі ненормативної лексики);

Professor

of Translation Studies at Kent State University Brian Baer “QueeringTranslation: The Whys and Hows”.

Круглий стіл відбудеться 16 грудня о 18 годині за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/9759438060?pwd=NEh0QmN4Z2sxVkhIb2l0d3c3cWlaZz09

Ідентифікатор конференції: 975 943 8060

Код доступу: 241515

Щиро запрошуємо всіх бажаючих прослухати доповіді і взяти участь в обговоренні!