7 травня 2026 року
На факультеті іноземних мов відбулася Х Всеукраїнська дистанційна науково-методична конференція з міжнародною участю «Питання сходознавства в Україні» — важлива подія для наукової спільноти, присвячена актуальним проблемам сходознавчих досліджень.
7 травня 2026 року на кафедрі східних мов та міжкультурної комунікації факультету було проведено Х Всеукраїнську дистанційну науково-методичну конференцію з міжнародною участю «Питання сходознавства в Україні», що об’єднала вітчизняних та зарубіжних науковців і дослідників в рамках роботи актуальних сходознавчих студій.
Під час урочистого пленарного засідання з вітальним словом виступила кандидат філологічних наук, декан факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна Світлана ВІРОТЧЕНКО. У своєму зверненні вона привітала учасників з 10-річним ювілеєм сходознавчої конференції в стінах Каразінського університету та підкреслила значущість зустрічей сходознавців-експертів та молодих науковців, які досліджують широкий спектр тем: лінгвістику, перекладознавство, літературознавство, філософію, педагогіку, історію, політичні та економічні процеси країн Сходу й Африки.
Доповнила слова привітання декана Директор Інституту Конфуція ХНУ імені В. Н. Каразіна з української сторони Тетяна ЧЕЛОМБІТЬКО та підкреслила позитивну роль таких заходів у зміцненні позицій синології в Україні, а також виокремила плідну багаторічну співпрацю з кафедрою східних мов та міжкультурної комунікації
Цьогоріч конференція зібрала представників 6 закладів вищої освіти України, а також науковців з Китаю, Швейцарії та інших країн.
З науковою доповіддю про Стратегії реалізації нового міжнародного стандарту компетенцій викладача китайської мови виступила викладач Інституту Конфуція ХНУ імені В. Н. Каразіна та Аньхойського університету Венжу ЦЗЯН. Доповідач представила стратегію цифрової компетентності, зокрема рамку цифрових компетенцій за редакцією 2025 року, що ґрунтується на етичній перевірці ШІ-контенту, захисті даних здобувачів, точності цифрових матеріалів, якісній аналітиці навчання, а також методиці фахової підготовки сучасного викладача китайської мови.
Ганна ДАЩЕНКО у своїй доповіді висвітлила рецепцію поезії Ду Фу в українському модернізмі, проаналізувавши роль європейських посередників у перекладацьких стратегіях Остапа Луцького. Доповідь розкрила механізми перекладу «іншого» через призму модерністського наративу, де східна класика стає інструментом міжкультурного діалогу та інтеграції китайської лірики в український літературний контекст.
Мохамед ЛАМААШИ показав роль перекладу як цивілізаційного інструменту, що через літературу (Шевченко, Каббані), переклад Корану та академічну співпрацю зміцнює зв’язки між Україною й арабським світом. Доповідь акцентувала на важливості глибокої культурної компетенції для подолання мовних бар’єрів та обмеженості ШІ у передачі складних метафор і соціальних контекстів.
Ніна БІЛОКОПИТОВА та Карім ЕЛЬ ГУЕССАБ представили порівняльний аналіз сакралізації воїнства на степовому пограниччі, дослідивши феномени козацьких характерників та бекташійських яничарів. Доповідь розкрила спільні соціокультурні механізми формування містичного образу воїна в українській та ісламській традиціях через призму філософської антропології та міфології.
Після церемонії відкриття учасники зустрілися на секційних засіданнях із презентацією своїх наукових доповідей на дев’яти секціях наступної тематики:
Записи пленарного засідання та роботи секцій доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1wiScPzo3d7uy8kF7zZ-2mn-Rrqcyznq4?usp=sharing
Щиро дякуємо науковцям, учасникам та гостям конференції за активну участь і підтримку! Бажаємо всім подальших професійних здобутків, натхнення, міцного здоров’я та миру!
-
-
-
-
-
-
Університет у соціальних мережах: