RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 1798

8 квітня 2016 року

Конференція «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво»: Розпочато роботу

Конференція «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво»: Розпочато роботу

Обговорення у векторі «горизонту очікування» як мистецтва рецепції.

У Каразінському університеті відбулося відкриття Міжнародної наукової конференції «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво», що об’єднала науковців України та світу.

Організатори заходу: кафедра романської філології та перекладу, кафедра східних мов та міжкультурної комунікації, кафедри німецької філології та перекладу факультету іноземних мов.

У роботі конференції взяли участь близько 100 учених, серед яких 17 докторів наук, 33 кандидатів наук, багато аспірантів із різних міст України (Київ, Миколаїв, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Тернопіль, Запоріжжя, Суми, Камʼянець-Подільськ, Рівне, Хмельницький, Краматорськ, Херсон, Сіверодонецьк). Заочну участь у конференції приймають науковці із Іспанії, Франції, Польщі, Китаю, Канади, Перу.

Із побажанням творчої наснаги та плідної дискусії виступила заступник декану з наукової роботи факультету іноземних мов Наталія Анатоліївна Оніщенко.

«Факультет на протязі 20 років відкриває нові горизонти. Нарешті іноземна філологія отримала новий напрямок, адже філологія не може бути повноцінною без зарубіжної літератури», — відзначив заступник декана з навчально-виховної роботи, Сергій Григорович Мащенко.

Завідуюча кафедри романської філології та перекладу Світлана Костянтинівна Криворучко у своєму зверненні до учасників та гостей конференції зауважила: «Коли Ви дивитесь на фотографії попередньої конференції, Ви впізнаєте себе та своїх однодумців, і пригадуєте наукову дискусію того року. Цього року для обговорення ми запропонували вектор «горизонту очікування» як мистецтва рецепції. Термін «горизонт очікування» відсилає нас до осмислення історичного, соціального, культурного, історико-літературного, біографічного контексту літературних творів. Сьогодні ми обговорюємо цю наукову проблему у широкому колі однодумців і опонентів із різних країн».

У векторі «горизонту очікування» було представлено книгу «Історія кафедри романської філології», написану творчим колективом кафедри до 210 річниці заснування Каразінського університету. У цій книзі в діахронії осмислено становлення романістики, вписано персоналії в історичний дискурс.

«Із одного боку, «горизонт очікування» — рухливий та мінливий, із іншого, він підкреслює актуальність саме вибраних нами творів, оскільки відмічає перетин минулого і майбутнього, та відкриває перспективу й інший погляд на вже знайомі речі. Звичайно, на інтерпретацію впливає естетичний смак «читача»-професіонала», — пояснила Світлана Костянтинівна.

На пленарному засіданні з доповідями виступили завідуюча кафедрою теорії та історії світової літератури імені В. І. Фесенко Київського національного лінгвістичного університету Наталія Олександрівна Висоцька (доповідь: «Динаміка американських літературних канонів: від античної класики до «революції множинності»), професор кафедри перекладу «Дніпропетровського національного гірського університету» Тамара Миколаївна Жужгиній-Аллахвердян (доповідь: «Проблеми навчання поетичному перекладу в ВНЗ (на матеріалі французької поезії)»), завідуюча кафедрою медіа-комунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лідія Володимирівна Стародубцева («Інтермедіальний переклад: PRO ET CONTRA»), професор кафедри романської філології та перекладу факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Тетяна Юріївна Черкашина (доповідь: «Французький роман Фредеріка Бегбеде: автобіографічний вимір»), завідуюча кафедрою англійської філології факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Вікторія Опанасівна Самохіна («Лінгвісти сміються»), завідуюча кафедри романської філології та перекладу факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Світлана Костянтинівна Криворучко (доповідь: «Педагогічні системи у творі Амелі Нотомб «словник імен власних»).

Робота конференції продовжилася на секційних засіданнях, на яких обговорювалися наративні стратегії та хронотипна специфіка художніх творів, асоціації художніх систем, образний лад персонажів, мотивів, композиції, сучасні педагогічні засади викладання іноземних мов та лінгвістичні переходи від класичних до альтернативних норм.

Програма конференції також передбачає екскурсію до музею історії університету, відвідування театральної вистави та екскурсію містом.

Тези доповідей (PDF, 1,15 Mb)


Фотозвіт з заходу: