ХІІІ наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація»
На факультеті іноземних мов відбулася наукова конференція з міжнародною участю.
7 лютого 2014 року на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася ХІІІ наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» з міжнародною участю.
Заявки на участь та тези доповідей подали 260 науковців з 57 навчальних закладів України та зарубіжжя (Росії, Молдови, Німеччини, Франції). До початку конференції видано програму, збірник тез у 2-х частинах (переглянути збірник можна на сайті факультету в підрозділі «Матеріали конференцій факультету іноземних мов»).
Конференцію урочисто відкрили декан факультету іноземних мов, докт. пед. наук, професор, академік АНВШ України В. Г. Пасинок та заступник декана, доцент С. Г. Мащенко. З доповідями виступили:
Рижова Людмила Павлівна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри романської філології Московського міського педагогічного університету
Шевченко Ірина Семенівна, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Безугла Лілія Ростиславівна, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Афанасьєва Ольга Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Олексіївської філії Бєлгородського державного національного дослідницького університету (АФ НИУ «БелГУ»)
Донець Павло Миколайович, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Після пленарного засідання працювали секції:
«Специфіка лексичної системи національних мов. Фразеологія»: особливий інтерес викликали питання семантики та функціонування запозичень, новітніх інструментів дериваційного аналізу.
«Перекладознавство. Лінгвокомпаративістика. Етнолінгвістика»: розглядалися проблеми різноманітних видів і методів перекладу. Окрема увага приділялася питанням художнього перекладу.
«Параметри, стратегії і тактики дискурсу»: проблематика в цій секція торкалася окремих форм комунікації, параметрів дискурсу, чинників успішності/неуспішності комунікації.
«Загальні питання дискурсу. Прагматика дискурсу»: дискусія торкалась проблем прагматики рекламного, політичного, побутового дискурсу, дискурсивних властивостей мовленнєвих актів, проблем імпліцитних смислів у дискурсі.
«Концепт та його мовна репрезентація»: у фокусі обговорення знаходилися структури і модуси концептів різного рівня абстракції.
«Текст і жанр. Художні дискурси»: обговорювалися феномен прецедентності, когнітивні засади риторичних фігур, проблеми віднесеності міжрівневих когнітивно-дискурсивних утворень.
«Сучасні підходи до викладання іноземної мови»: дискусії викликали питання нейрофізіологічних основ навчання, мотивації студентів та викладачів, формування корпусу фонових знань.
«Професійна підготовка майбутніх філологів і перекладачів. Навчання іноземної мови в немовних ВНЗ»: обговорювалися питання навчання аудіювання, організації занять з домашнього читання, використання мультимедіа.
Робота конференції продовжилася 8 лютого відкритою лекцією професора кафедри романської філології Московського міського педагогічного університету Людмили Павлівни Рижової на тему: «Французька версія лінгвістичної прагматики».
«Французька лінгвістика дуже різноманітна. Існує відомий афоризм: скільки лінгвістів, стільки й лінгвістики. Звичайно, не всі вони відомі за межами Франції, проте роботи багатьох із них заслуговують більшого поширення в наукових колах. Предметом мого дослідження стали найбільш значущі розвідки французьких лінгвістів 60–90-х років ХХ століття, а також франкомовні роботи деяких швейцарських та бельгійських вчених», — розповіла Л. П. Рижова.
Під час лекції науковець розповіла присутнім про загальні поняття мовознавства, тонкощі вивчення походження та революції мови, знакові системи, а також окреслила основні принципи становлення й розвитку французької лінгвістичної парадигми, її семіотичні моделі: тріаду, яка включає синтактику, семантику та парадигму, та трівій, що складається з граматики, діалектики й риторики.
У рамках заходу професор Л. П. Рижова також охарактеризувала концептуально-епістемологічну модель аналізу лінгвістичної теорії, теоретичні парадигми, зокрема загальну раціональну граматику, порівняльно-історичне, системно-структурне та комунікативно-функціональне мовознавство, а також методи їх дослідження, центри інтересів, парадигмоутворюючі принципи лінгвістики тощо.