RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 1378

8 лютого 2014 року

ХІІІ наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація»

ХІІІ наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація»

На факультеті іноземних мов відбулася наукова конференція з міжнародною участю.


7 лютого 2014 року на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася ХІІІ наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» з міжнародною участю.

Заявки на участь та тези доповідей подали 260 науковців з 57 навчальних закладів України та зарубіжжя (Росії, Молдови, Німеччини, Франції). До початку конференції видано програму, збірник тез у 2-х частинах (переглянути збірник можна на сайті факультету в підрозділі «Матеріали конференцій факультету іноземних мов»).

Конференцію урочисто відкрили декан факультету іноземних мов, докт. пед. наук, професор, академік АНВШ України В. Г. Пасинок та заступник декана, доцент С. Г. Мащенко. З доповідями виступили:

  • Рижова Людмила Павлівна, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри романської філології Московського міського педагогічного університету
  • Шевченко Ірина Семенівна, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Безугла Лілія Ростиславівна, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Афанасьєва Ольга Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Олексіївської філії Бєлгородського державного національного дослідницького університету (АФ НИУ «БелГУ»)
  • Донець Павло Миколайович, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Після пленарного засідання працювали секції:

  1. «Специфіка лексичної системи національних мов. Фразеологія»: особливий інтерес викликали питання семантики та функціонування запозичень, новітніх інструментів дериваційного аналізу.
  2. «Перекладознавство. Лінгвокомпаративістика. Етнолінгвістика»: розглядалися проблеми різноманітних видів і методів перекладу. Окрема увага приділялася питанням художнього перекладу.
  3. «Параметри, стратегії і тактики дискурсу»: проблематика в цій секція торкалася окремих форм комунікації, параметрів дискурсу, чинників успішності/неуспішності комунікації.
  4. «Загальні питання дискурсу. Прагматика дискурсу»: дискусія торкалась проблем прагматики рекламного, політичного, побутового дискурсу, дискурсивних властивостей мовленнєвих актів, проблем імпліцитних смислів у дискурсі.
  5. «Концепт та його мовна репрезентація»: у фокусі обговорення знаходилися структури і модуси концептів різного рівня абстракції.
  6. «Текст і жанр. Художні дискурси»: обговорювалися феномен прецедентності, когнітивні засади риторичних фігур, проблеми віднесеності міжрівневих когнітивно-дискурсивних утворень.
  7. «Сучасні підходи до викладання іноземної мови»: дискусії викликали питання нейрофізіологічних основ навчання, мотивації студентів та викладачів, формування корпусу фонових знань.
  8. «Професійна підготовка майбутніх філологів і перекладачів. Навчання іноземної мови в немовних ВНЗ»: обговорювалися питання навчання аудіювання, організації занять з домашнього читання, використання мультимедіа.

Робота конференції продовжилася 8 лютого відкритою лекцією професора кафедри романської філології Московського міського педагогічного університету Людмили Павлівни Рижової на тему: «Французька версія лінгвістичної прагматики».

«Французька лінгвістика дуже різноманітна. Існує відомий афоризм: скільки лінгвістів, стільки й лінгвістики. Звичайно, не всі вони відомі за межами Франції, проте роботи багатьох із них заслуговують більшого поширення в наукових колах. Предметом мого дослідження стали найбільш значущі розвідки французьких лінгвістів 60–90-х років ХХ століття, а також франкомовні роботи деяких швейцарських та бельгійських вчених», — розповіла Л. П. Рижова.

Під час лекції науковець розповіла присутнім про загальні поняття мовознавства, тонкощі вивчення походження та революції мови, знакові системи, а також окреслила основні принципи становлення й розвитку французької лінгвістичної парадигми, її семіотичні моделі: тріаду, яка включає синтактику, семантику та парадигму, та трівій, що складається з граматики, діалектики й риторики.

У рамках заходу професор Л. П. Рижова також охарактеризувала концептуально-епістемологічну модель аналізу лінгвістичної теорії, теоретичні парадигми, зокрема загальну раціональну граматику, порівняльно-історичне, системно-структурне та комунікативно-функціональне мовознавство, а також методи їх дослідження, центри інтересів, парадигмоутворюючі принципи лінгвістики тощо.


Фотозвіт з заходу: