МАГІСТР ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ ПЕРЕКЛАДАЄ НА ВІДКРИТТІ РУМУНСЬКОГО КОНСУЛЬСТВА У ХАРКОВІ!
1 березня відбулася важлива подія у житті нашого міста – у Харкові відкрили Почесне консульство Румунії. У заході взяли участь керівництво міста та області, державний секретар Міністерства закордонних справ України Олександр Баньков, Надзвичайний і повноважний посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, а також Почесний консул Румунії в Харкові Микола Удянський.
Приємно повідомити, що Мізяк Тетяна, студентка 1 курсу магістратури, виступала усним перекладачем на церемонії відкриття консульства, а також під час дипломатичної зустрічі посла Румунії з мером Харкова. Під час церемонії Тетяна здійснювала переклад для посла з української мови англійською за допомогою техніки нашіптування, а під час зустрічі вона здійснювала усний послідовний переклад промови посла з англійської мови українською для мера Харкова.
Ми бажаємо Тетяні подальших успіхів і нових досягнень на перекладацькому фронті!
До уваги устудентів!
Зверніть свою увагу на список вибіркових дисциплін у другому семестрі 2022-2023 навчальному році на кафедрі перекладознавства імені Миколи Лукаша!
ПОДЯКА старшій викладачці кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Ользі Пєшковій від ХОВА!
30 січня 2023 року у центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» відбулося урочисте засідання Вченої Ради Каразінського університету, присвячене 218-й річниці від дня його відкриття.
Під час засідання Вченої Ради очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов та міський голова Ігор Тєрєхов вручили співробітникам університету почесні грамоти, подяки та відзнаки від Міністерства освіти і науки України, Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради за сумлінну працю, високий професіоналізм і компетентність та з нагоди 218-ї річниці відкриття Каразінського. Ректор університету Тетяна Кагановська вручила співробітникам почесні відзнаки, подяки та грамоти Харківської обласної ради, нагороди, подяки та відзнаки Каразінського університету, а студенти отримали грамоти за вагомий особистий внесок у розвиток студентського громадського життя, активну громадянську позицію, особисту ініціативу відповідальність і небайдужість до життя університету під час воєнного стану.
Вітаємо старшу викладачку кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Ольгу Пєшкову із отриманням подяки Харківської обласної військової адміністрації за вагомий особистий внесок у розвиток освіти і науки, сумлінну працю, значні трудові здобутки та високий професіоналізм. Зичимо Ользі подальших успіхів, натхнення та більше позитивних емоцій!
Конкурс на «Кращий художній переклад» 2022-2023 рр.
Запрошуємо студентів українських ЗВО та школярів загальноосвітніх шкіл України взяти участь у конкурсі.
Конкурс проводиться у таких номінаціях:
Для студентів:
Для школярів:
Увага! Переклад виконується українською мовою.
Вимоги:
·Переклад повинен стилістично відповідати тексту джерела;
·Переклад має рівнозначні комунікативно-функціональні властивості, зберігає авторську думку, чинить схожий естетичний вплив на читача.
·Переклад відповідає норм сучасної орфографії і правил граматики мови перекладу.
Оформлення робіт: роботи подаються у форматі MSWord, кегль 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, поля – верхнє, нижнє, ліве – 2,5 см., праве – 1,0 см., шрифт – TimesNewRoman.У файлі з кожним перекладом написати ПІБ повністю (вгорі сторінки).
Файл з перекладом назвати наступним чином (тип файлу .docчи .docx):
Для студентів:
С_поезія_ПІпБ (приклад: С_поезія_Левченко_М.Я.)
С_проза_ПІпБ (приклад: С_проза_Левченко_М.Я.)
Для школярів:
Ш_ПІпБ (приклад: Ш_Левченко_М.Я.)
Для участі у конкурсі необхідно:
·заповнити та надіслати заявку (анкету учасника ) до 10 січня 2023 р.;
·у темі електронного листа вказати слово «КОНКУРС»;
·заявку (анкету) та переклади надіслати на: transengl@karazin.ua
Переклади приймаються до 20 лютого 2023р.
Результати конкурсу: квітень 2023 р. на сайті факультету іноземних мов, ХНУ імені В.Н. Каразіна
Запрошуємо охочих!
Бажаємо успіху!
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МАГІСТРАТУРИ ЩОДО СТУДЕНТСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ!
Розподіл по секціях учасників конференції
«Актуальні проблеми теорії, історії та методики навчання перекладу»
(23 листопада 2022 р)
Робота секцій: 13.40 – 15.00
Регламент роботи: доповідь 8-10 хвилин, обговорення – до 5 хвилин
Секція1. Головуючий: проф. Черноватий Л.М.
Посилання:
https://us04web.zoom.us/j/82219300406?pwd=VHpzbzRvaXhlYjJ3SHJvR3ZjL01wUT09
Ідентифікатор конференції: 822 1930 0406
Код доступу: Ff5R6z
Березнякова С.І. Порівняльний аналіз українських перекладів власних імен у фентезі Джона Толкіна.
Васецька А.В.Відтворення повтору як однієї зі стратегій комунікативного впливу у промовах TED.
Горішня А.О.Переклад власних назв в аудіовізуальному перекладі (на матеріалі серіалу "Втрачений символ").
Зізюкіна В.О.«Гамлет» В. Шекспіра в українських перекладах:стратегії та їхнє мовностилістичне втілення.
Карнаух Є.Р.Вплив використання системи машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі декоративного садівництва.
Секція 2. Головуюча: проф. Мартинюк А.П.
Посилання:https://us02web.zoom.us/j/87428309191?pwd=aXplMUlFa3ZiTkFTWjN1bGFQcFdlUT09
Ідентифікатор конференції: 874 2830 9191
Код доступу: JL1nGV
Володькін В.С. Проблеми передачі українською мовою англомовної термінології, що стосується технологічного підходу до перекладознавства.
Перегудов О.В.Переклад українською мовою англомовної термінології у сфері навчання юридичного перекладу.
Теліпко О.Ю.Специфіка відтворення власних назв в англо-українському перекладі (на матеріалі серіалу "Бібліотекарі").
Чистякова А.Ю.Вплив використання систем машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі юнгіанської психології.
Щербонос К.І.Вплив використання гібридних систем машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі психології самоаналізу.
Секція 3. Головуюча: проф. Фролова І.Є.
Посилання: https://us04web.zoom.us/j/3962759967?pwd=YTg2UitJNXdUY092b2ZTNVNLNytCUT09
Ідентифікатор конференції: 396 275 9967
Код доступу: 1234
Шамрай Г.Р. Англо-українські переклади промов TED лінгвістичної тематики.
Фотеску І.В. Український переклад гумору в американських ситуаційних комедіях.
Басова К.В. Особливості перекладацького відтворення ідіостилю Р. Кіплінга українською (на матеріалі перекладів збірки «Книга Джунглів»).
Безпарточна К.Д. Стратегії відтворення ідіостилю Дж. Р. Р. Толкіна у перекладі.
Шиян Д.А. Реалії вікторіанської доби в англо-українських перекладах (на матеріалі творів Ч.Діккенса).
Секція 4. Головуючий: доц. Кальниченко О.А.
Посилання:https://us05web.zoom.us/j/2220984639?pwd=SmdJSDhxQ2lSSGpqdUZUWE85d2RIdz09
Ідентифікатор конференції: 222 098 4639
Код доступу: xKfG0X
Авдєєнко В.С. Відтворення в сучасних українських перекладах опису актів вербальної комунікації в романі А.Крісті "Вбивство у Східному Експресі".
Гур’єва М.В. Особливості передачі українською мовою англомовних текстів у галузі методики навчання усного перекладу.
Кулакова І.С. Особливості відтворення ідіостилю А.Крісті в українських перекладах.
Левенко А.О. Особливості передачі українською мовою англомовних текстів, що стосуються взаємозв’язків термінознавства і перекладознавства.
Рябушенко О.І. Ілюстрації як об’єкт інтерсеміотичного перекладу.
Секція 5. Головуюча: доц. Лук’янова Т.Г.
Посилання:https://us02web.zoom.us/j/85206461439?pwd=MjE0NXkzQ0pIdTZ1WnJTc3VoVDUwdz09
Ідентифікатор конференції: 852 0646 1439
Код доступу: dwbc2c
Чугунова А.О. Жанрово-стилістичні особливості перекладу готичного роману.
Юрьєв М.С. Способи передачі термінів у перекладі творів детективного жанру.
Варфоломеєва П.Д. Англо-український переклад промов TED тематики COVID-19.
Володченко Ю.О. Особливості англо-українського перекладу ключових мовних одиниць текстів у галузі інформаційних технологій.
Іванушкіна А.В. Термінологічні проблеми передачі українською мовою англомовних текстів, що стосуються взаємозв’язків перекладознавства і суміжних наук.
Секція 6. Головуюча: доц. Ковальчук Н.М.
Посилання: https://us04web.zoom.us/j/73442371309?pwd=WOXY7ISvLbUtBE3py7f35OPjNfrijM.1
Ідентифікатор конференції: 734 4237 1309
Код доступу: u4Y9JY
Кіріченко Є.Є. Ненормативна лексика в англо-українському перекладі (на матеріалі перекладу роману Дж. Селінджера "Над прірвою у житі").
Кускова Д.О. Український переклад термінологічних одиниць у текстах у галузі психології.
Ліу Тхао Лі Вплив використання гібридних систем машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі ботаніки.
Мосьпан О.П. Передача українською мовою англомовної термінології у сфері проєктної методики навчання перекладу.
Рогожина Р.О. Образ Анни Вінтур як об’єкт інтерсеміотичного перекладу в екранізації "Диявол носить «Прада»".
Секція 7. Головуюча: доц. Тащенко Г.В.
Посилання:
Лагута А.Ф. Переклад українською мовою англомовних текстів у галузі психолінгвістики.
Мізяк Ю.О. Способи передачі термінів при перекладі науково-популярних текстів із психології.
Рибалко В.А. Жанрово-стилістичні особливості перекладу історичного роману.
Труш Н.Ю. Передача радянізмів в перекладах художньої літератури на англійську мову.
Чуденко Т.О. Вплив використання гібридних систем машинного перекладу на якість перекладу текстів у галузі стійкого садівництва.
Наукові круглі столи «Про переклад і не тільки»
З нагоди 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна оголошує проведення наукових круглих столів «Про переклад і не тільки».
Григорій Савич Сковорода – видатний український філософ, теолог, письменник, поет і перекладач, чиє ім’я нерозривно пов’язано з Харковом і Слобожанщиною. Тут Сковорода провів багато років, тут він і помер 29 жовтня 1794 року в селі Пан-Іванівка, яке нині носить його ім’я – Сковородинівка. У Сковородинівці донедавна був розташований Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, зруйнований внаслідок обстрілу рашистськими військами в ніч проти 7 травня 2022 року. Втім, загарбникам-дикунам варто пам’ятати, що культура не тільки матеріальна, а й духовна, а людську пам'ять важче зруйнувати, ніж пам’ятник із найтвердішого граніту.
Григорія Сковороду можна по праву вважати одним із перших українських перекладознавців, хоча коло його філологічних інтересів було значно ширшим. Перебуваючи ймовірно під впливом ідей Цицерона, якого Сковорода називав «найкращим майстром слова у самих латинян», він залишив по собі надзвичайно цікаві й на диво актуальні роздуми стосовно розуміння шляхів перекладу і дій перекладача. Так, у примітці до перекладу оди новолатинського поета Синдронія Гозія Сковорода пише: «Цю оду я не переклав, а витлумачив. Перекладач ставить слово замість слова, як зуб замість зуба, а тлумач, як ніжна годувальниця, кладе в рот своєму годованцеві розжований хліб і сік мудрості». У власних перекладах український філософ виступав саме тлумачем, ставлячи ідею над змістом і тим більше над формою (не варто забувати, що в Європі в цей час панували lesbellesinfidels!), тобто переклад для нього – це скоріше переспів, інтерпретація й імпровізація, переклад – це саме уособлення творчості. Буквально повторюючи за Цицероном, Сковорода описує один із результатів своєї перекладацької праці як «книжечку, протолкованную здешним наречием», в якій «переведены не слова ея, но мыслы».
Переосмислюючи, у свою чергу, філософську, наукову й літературну спадщину нашого великого земляка, відомого своїми парадоксами й афоризмами, ми пропонуємо такі напрямки дискусії:
(1) Філософська концепція перекладу. Гаслом дискусії є постулат Сковороди про єдність трьох світів і двох натур, що утворюють особливу філософську картину світу, в якому все, що відбувається, пов’язано безперервним причинно-наслідковим ланцюгом. Трьома світами мислителя є макрокосм, або Всесвіт, мікрокосм, або людина, і світ символічної реальності, який їх об’єднує. Двома ж натурами будь-якого явища є матеріальна та ідеальна, а його пізнання є рухом від матерії до духу, або, як сказали би ми у випадку перекладу, від форми до змісту, а від змісту до духу (себто, функції), що і створює головну мету та зміст філософської науки.
Доповідачі: доктор філологічних наук, професор Ребрій Олександр Володимирович «Теорія перекладацької творчості у дзеркалі філософії: від пізнання себе до вдосконалення світу»; доктор філологічних наук, професор Дорофеєва Маргарита Сергіївна «Когнітивний трансфер у синергетиці перекладу: переклад у собі й для себе?»; доктор філологічних наук, професор Засєкін Сергій Васильович «Філософські питання етичної взаємодії перекладача та штучного інтелекту».
Круглий стіл відбудеться 15 грудня о 18 годиніза посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/9759438060?pwd=NEh0QmN4Z2sxVkhIb2l0d3c3cWlaZz09
Ідентифікатор конференції: 975 943 8060
Код доступу: 241515
(2) Культурологічна концепція перекладу. Гаслом дискусії є перший рядок відомого вірша Сковороди «Всякому місту – звичай і права», який традиційно тлумачать як соціально-політичну сатиру, що засуджує моральні вади суспільства. Але водночас, цей вірш, сповнений точних і конкретних образів і картин живої дійсності, є своєрідним гімном життєвого розмаїття, одним із джерел якого завжди був і залишається переклад.
Доповідачі: доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна: «Лінгвокультурні моделі світобачення і переклад»; доктор філологічних наук, професор Ткачівська Марія Романівна Мовно-культурний код – ключ до осягнення ментальності нації (на прикладі ненормативної лексики); Professorof Translation Studies at Kent State Universit yBrian Baer “QueeringTranslation: TheWhys and Hows”.
Круглий стіл відбудеться 16 грудня о 18 годині за посиланням:
https://us05web.zoom.us/j/9759438060?pwd=NEh0QmN4Z2sxVkhIb2l0d3c3cWlaZz09
Ідентифікатор конференції: 975 943 8060
Код доступу: 241515
Щиро запрошуємо всіх бажаючих прослухати доповіді і взяти участь в обговоренні!
ДО УВАГИ СТУДЕНТІВ!
Вакансія: Агент технічної підтримки в компанії Gameloft
Приєднуйтесь до провідного світового видавця та розробника ігор
Станьте частиною талановитої міжнародної команди в дружньому, творчому та динамічному середовищі.
Вимоги:
Впевнений рівень володіння англійською мовою;
Рівень володіння другою мовою вище середнього або досвідчений рівень (французька, німецька, іспанська);
Попередній досвід роботи в сфері продажів або PR є плюсом;
Hавички спілкування.
Обов'язки:
Підтримувати клієнтів: виявляти і вирішувати проблеми клієнтів за допомогою спеціальних веб-інструментів.
Для того, щоб стати частиною команди та справжнім професіоналом в швидкозростаючій, захоплюючій та інноваційній індустрії надсилайте резюме англійською мовою на ekaterina.pomaz@gameloft.com
Зустріч із майстром своєї справи!
Антоніна Олександрівна Івахненко – кандидат філологічних наук, доцент, чудовий викладач. Такою ми вже давно її знаємо. Але 12 жовтня на зустрічі зі студентами, організованій кафедрою перекладознавства імені Миколи Лукаша, розкрилися нові, раніше нам невідомі, грані творчої особистості Антоніни Олександрівни як перекладача художньої літератури.
Все почалося ще в підлітковому віці, коли вона вперше спробувала перекласти оповідання Агати Крісті, а вже з 2004 року Антоніна Олександрівна професійно співпрацює з відомими українськими видавництвами «Фоліо» та «Клуб сімейного дозвілля». В її професійному багажі 27 опублікованих перекладів, серед яких "Колекційна річ" Тібора Фішера, "Свобода" Джонатана Франзена, "Клеркенвільські оповіді Пітера Акройда, "Дев'ять оповідань" Джерома Селінджера, "Убивство в Месопотамії" Агати Крісті та "Розкажи все" і "Прокляті" Чака Паланіка.
Антоніна Олександрівна не тільки розповіла історію свого успіху, а й дала декілька цінних порад тим, хто хоче спробувати свої сили на ниві художнього перекладу, але про все це ви зможете дізнатися детально тут.
Чудово, коли серед викладачів є справжні професіонали, завжди готові щедро ділитися своїм досвідом! Запрошуємо всіх бажаючих до участі в конкурсі художнього перекладу, який щорічно проводиться на кафедрі перекладознавства імені Миколи Лукаша.
Кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша продовжує серію цікавих зустрічей
з професіоналами своєї справи з нагоди Міжнародного Дня перекладача!
5 жовтня студенти нашого факультету малу чудову нагоду поспілкуватися зі справжнім професіоналом, перекладачем міжнародного класу Антоном Тілігою.
Пан Тіліга – наш випускник і колишній колега. Отримав ступінь магістра, вступив до аспірантури і паралельно почав працювати на кафедрі перекладознавства імені Миколи Лукаша. Ще зі студентських років за кожної нагоди залюбки брався до улюбленого заняття – перекладати. І таким чином познайомився і навіть потоваришував із низкою чудових людей – від послів і губернаторів до професорів провідних університетів світу і громадських діячів.
А потім був 2014 рік і Антон Юрійович негайно відгукнувся на заклик допомогти міжнародній команді експертів у розслідуванні цього жахливого злочину. Як, завжди, працював сумлінно і раптом зрозумів, що саме тут його покликання. Звільнився з університету, покинув недописану дисертацію і став працювати перекладачем місії ОБСЄ, яку саме тоді було розгорнуто на межі з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
Про це і багато іншого ми дізналися з розповіді нашого гостя, а якщо вам теж цікаво, повністю передивитися зустріч можна тут.
На кафедрі перекладознавства імені Миколи Лукаша відбулася зустріч присвячена роботі перекладачів під час війни !
28 вересня 2022 року на факультеті іноземних мов Каразінського університету відбулася Zoom-конференція «Важливість роботи перекладачів під час війни», організатором якої була кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша. На заході студенти познайомились з професійними перекладачами, які працюють на
волонтерських засадах заради нашої перемоги! Тетяна Струк, керівниця програми по роботі в Україні « СLEAR Global» , розповіла, що із початком війни робота компанії змінилась. «СLEAR Global» займається не тільки перекладами у рамках «Translators without Borders», а й дослідженнями, розвитком мовних технологій.
Організація працює з тими країнами, де виникає гуманітарна криза, наприклад, Бангладеш, Нігерія, Кенія. І, відповідно, з початком війни починає роботу в Україні. Тетяна Струк підкреслила, що «організація спрямована на те, щоб кожна людина мала доступ до інформації тією мовою, якою спілкується», оскільки «інформація є дуже важливою,особливо, в таких ситуаціях як наша». Компанія працює не тільки в рамках української та польської мов, але, наприклад, німецької, або мови країни, до якої виїжджають українці (35 мов). Спільнота «Translators without Borders», що складається з 700 волонтерів, вже перейшла межу 3 млн перекладених слів. Компанія безпосередньо працює з міжнародними організаціями та впроваджує підтримку українським неурядовим організаціям, які потребують перекладу. Такі переклади виконуютьсябезкоштовно за рахунок «СLEAR Global» і організацій, які фінансують цю діяльність. Будь-хто може долучитися до цієї спільноти в підтримку
перекладів у рамках допомоги Україні. Щоб стати членом спільноти необхідно зареєструватися за посиланням. Компанія проводить різні сертифікаційні курси. У них на сайті можна знайти багато різних посібників з гуманітарного перекладу. Також спільнота пропонує багато цікавої інформації щодо усного перекладу . «Translators without Borders» співпрацює з 46 партнерами, наприклад, громадськими організаціями та місцевими НУО, IRC, NRC, Save the Children, ВООЗ, УКГВ ООН. Галина Пехник, усна перекладачка у волонтерських проектах, наголосила на важливості якісного перекладу: «Неякісний переклад – це зло». «У зв’яку з тим, що потреба у перекладачах зросла під час війни, сформувалося дві категорії людей, які займаються перекладами. Ці обидві категорії людей – волонтери. Проте перша категорія людей – це волонтери, які раніше не мали нічого спільного з перекладом, але знають дві мови. І друга група перекладачів – професіонали». Галина Пехник розповіла, що «у різних містах України, зокрема в Києві, у Львові та Харкові, створено медіацентр, який спрямовує свою увагу на висвітлення новин, на проведення різноманітних зустрічей високопосадовців, представників різноманітних організацій для того, щоб не було фейкових новин та спотворення інформації».
Галина Пехник наголосила, що «перехід в онлайн площину, зумовлений і коронавірусом, і війною, дає нові можливості. Зараз існує дуже велика кількість фрагментарних перекладів (на годину-дві), наприклад, переклад тренінгів, просто зустрічей та обговорень різних питань, що дає можливість перекладачам спробувати себе у різних тематиках перекладу».
«Шлях до перекладу в кожного свій». «Але найкращим способом вивчення та вдосконалення перекладу є поєднання письмового і усного перекладу. Тому що коли Ви працюєте над письмовим перекладом, Ви маєте можливість більше відчути фразу, яку перекладаєте, більше задуматися, у Вас більше часу для того, щоб пошукати додаткову інформацію, вивчити щось нове. А коли Ви працюєте з усним перекладом – це гра на швидкість. Тобто Ви вчитеся швидко генерувати рішення, швидко знаходити вихід з ситуації. І таке доповнення є найкращою основою для саморозвитку». Наприкінці зустрічі студенти ставили питання, на які спікери охоче відповідали. Завідувач кафедри Олександр Ребрій подякував гостям за цікаві та інформативні презентації. До слів подяки долучились і студенти.
Якщо у Вас залишились питання, звертайтесь безпосередньо до наших гостей:
Тетяна Струк
Facebook – Тетяна Струк
Галина Пехник
Facebook –Галина Пехник
До уваги устудентів!
Зверніть свою увагу на список вибіркових дисциплін у першому семестрі 2022-2023 навчальному році на кафедрі перекладознавства імені Миколи Лукаша!
Кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша робить внесок у гуманітарну допомогу Харкову!
Війна, що йде вже понад півроку, вносить значні корективи у життя харків’ян. Але місто живе і працює: ходить транспорт, знову відкриваються крамниці, люди повертаються додому. А викладачі кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша не лише продовжують застосовувати навички роботи зі студентами в онлайн-режимі, а й активно сприяють підготовці Харкова до зими, що наближається.
21 вересня Антоніна Івахненко, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша, виступала усним перекладачем на зустрічі мера Харкова, Ігоря Терехова, із представниками міжнародних гуманітарних організацій. Усний послідовний переклад здійснювався в обидва боки: з української мови англійською та навпаки (перекладачі інколи жартома називають таку роботу double trouble), тобто Антоніна Івахненко виступала перекладачем не лише для мера, а і для кількох іноземців одночасно. Після офіційної частини учасники продовжили спілкування на свіжому повітрі, і тут також не обійшлося без допомоги перекладача.
Сподіваємося, що переклад, виконаний викладачем нашої кафедри, сприятиме постачанню до нашого рідного міста всього, у чому воно має потребу.
Фотографії взято з офіційного сайту Харківської міської ради.
Завідувач кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша професор Олександр Ребрій 16 вересня взяв участь у роботі
Генеральної Асамблеї Міжнародної Постійно Діючої Конференції Університетів та Інститутів з Підготовки Усних та Письмових Перекладачів
на запрошення її голови професора Барта Дефранка!
Метою запрошення було бажання дізнатися про програму підготовки перекладачів, що діє на факультеті та обговорити перспективи співпраці. Варто додати, що з численних українських ЗВО, що готують філологів-перекладачів, запрошення отримали тільки Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Каразінський університет.
CIUTI було засновано ще в 1960-ті роки для сприяння співпраці різних закладів освіти (виключно третього рівня), що пропонують програми з підготовки усних та письмових перекладачів. Ініціаторами виступили провідні заклади Європи, такі як Паризький університет Сорбонна, Женевський та Гейдельберзький університети. Членство в CIUTI відкрите для тих закладів, що пропонують програми з підготовки усних та/або письмових перекладачів та іншомовної комунікації та відповідають високим стандартам організації щодо навчального плану, досліджень та академічної інфраструктури.
Професор Ребрій виступив із доповіддю, в якій коротко описав поточний стан справ в Україні та Каразінському університеті, розповів про історію та сьогодення факультету іноземних мов, а також охарактеризував ту концепцію підготовки перекладачів, що буда розроблена очолюваною ним кафедрою та успішно втілюється в життя кафедрами нашого факультету. З повним текстом доповіді можна ознайомитися тут. Учасники Генеральної Асамблеї тепло привітали виступи українських колег та пообіцяли найближчим часом розробити програму підтримки наших програм.
Доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Івахненко Антоніна Олександрівна проходила підвищення кваліфікації
у філіалі Університету Йорку!
Цього літа, Антоніна Івахненко, доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша, проходила підвищення кваліфікації у філіалі Університету Йорку, а саме – City Collegeу місті Салоніки, Греція. Тема підвищення кваліфікації – Academic English and Digital Teaching Methods.
Антоніна Олександрівна звітує про подію та ділиться своїми враженнями: Перш за все, хочу відмітити чудову організацію заходу: у першій половині дня ми отримували нові знання та навички під керівництвом досвідчених викладачів (Prof. Petros Kefalos,Mr Konstantinos Delistavrou, Ass.Prof. Anna Sotiriadou, Dr Filio Chasioti ми розглянули основні причини появи плагіату в роботі студентів (виявилося, що їх існує кілька) і способи пояснення студентам шляхів вирішення цієї проблеми. Також ми взяли активну участь в опитуванні за матеріалом лекції, що проводилося за допомогою сервісу Kahoot! – і я неодмінно застосую цей сервіс у своїх лекціях з «Основ наукових досліджень у галузі перекладознавства», оскільки мені сподобалася його яскравість, і наочність, і можливість відразу виокремити проблемні моменти.
Темою наступного дня було складання ОПП на різних рівнях навчання (бакалаври та магістри). Ми із гордістю дізналися, що принципи, за якими побудовано наші програми, повністю відповідають європейським зразкам. Також Ass.Prof. Anna Sotiriadou поділилася з нами деякими «родзинками», створеними саме CITY College – вони роблять більш наочними досягнення студентами певних компетенцій і допомагають випускникам швидше знаходити роботу, яка б відповідала їхній кваліфікації.
І ще два дні були присвячені цифровим технологіям у навчанні. Ці питання нам розкривалиMr Kostas Delistavrou та віце-президент CITY College, Prof. Petros Kefalos.Нас навчили роботі у кількох програмах для проведення опитування студентів під час занять і для ведення інтерактивного заняття; показали нові можливості Google Classroom; навчили робити відеопрезентації курсів і викладати їх у спеціальне хмарне сховище Screencast-O-Matic.
Хочу висловити величезну подяку Університету ім. В.Н. Каразіна та Університету Йорку за надану мені можливість дізнатися стільки нових шляхів покращення моєї роботи зі студентами і отримати колосальний заряд енергії на наступний навчальний рік!
Антоніна Івахненко,
доцент кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша
-
-
-
-
-
-
Університет у соціальних мережах: